Медовий Спас

14 серпня – свято Маковія або медово-маковий Спас

У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».

Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела.

За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.

Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.

Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.

Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння).

У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Дорогі мої читачі, зі святом Вас!

Медового щастя, здоров'я, достатку! 

 

 МІКРОПРОЕКТ ЗАВЕРШЕНО

У серпні в Бібліотеку с. Яблунівка доставили другу частину меблів.👏 Мікропроект завершено.😄 З нетерпінням чекаю завершення ремонту в приміщенні бібліотеки, щоб створити гарний інтер'єр. 📚

 НОВІ НАДХОДЖЕННЯ.

Сьогодні в бібліотеку с. Яблунівка поступили нові надходження📚. Нове це завжди цікаво. Тому запрошую усіх книголюбів завітати і вибрати для себе книгу до душі🤗. Незабуваємо що ми працюємо в карантин них умовах, тому масочки обовязково. 📙

29 липня 2020 року відмічається 155-річчя від дня народження видатного українського церковного та суспільного діяча Андрея Шептицького.

Роман Марія Александр Шептицький походив зі стародавнього русинського роду. Першу освіту здобув удома, у с. Прилбичі (тепер – Яворівський район Львівської області). Потім навчався в гімназії у Кракові, в університеті у Вроцлаві, в колегії єзуїтів у Хирові. У 1888 р. Шептицький вступив до Добромильського монастиря отців Василіян, де склав чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей. Одночасно він продовжував навчання у Краківському університеті. В 1892 р. єпископ Юліан Пелеш висвячує його на священника. 2 лютого 1899р. імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславського єпископа, а вже 17 грудня 1900 р. він був номінований Галицьким митрополитом. На цій посаді Шептицький залишався до кінця свого життя.

Перш за все він здійснив реформу богословської освіти, яка надала можливість готувати високоосвіченних священників. Увів у церковне богослужіння живу українську мову.[1] Шептицький віддав багато сил освітянсько-виховній та видавничій діяльності, створив у Львові вісьмикласну класичну гімназію, підтримував українське приватне шкільництво, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства. За його ініціативою у 1905 році був створений Львівський національний музей та – 1914 року український університет у Львові. Росія та Польща виступили категорично проти його заснування. Шептицький «розумів добре вагу українського університету не тільки для розвою української науки, але в тодішніх політичних і міжнародних умовинах уважав його й за найпевнішу легітимацію перед світом самостійності українського народу».[2]

З того часу, коли Андрей Шептицький очолив церкву, український національний рух на Галичині значно посилився завдяки його бурхливій діяльності. Він був не тільки провідником української національної ідеї, але й палко підтримував білоруську національну ідею. «І я не знаю, чи наші білоруськи брати мали в недалекому минулому такого оборонця свого національного і церковно-релігійного життя, як ним був Митрополит Андрей».

«Митрополит Андрей бажав зблизити до католицької Церкви не тільки православних українців, але й увесь Схід При цьому католицтво він розумів у широкому екуменічному сенсі. Все це стало приводом для арешту митрополита під час окупації Львова російським військом у 1914 році. «В очах російського командування <…> дійсним провідником галицького «мазепинства» був митрополит Шептицький.
Андрей Шептицький вів також активну політичну діяльність, був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Найбільшим його політичним досягненням стала у 1914 році домовленість з польською стороною про виборчу реформу, яка б збільшила політичне представництво українців у Галицькому сеймі. Здійснити її завадила війна.
До кінця свого життя (помер 1 листопада 1944 року) митрополит лишався вірним сином українського народу, незважаючи на мінливі і дуже складні політичні події. Він завжди дотримувався принципів гуманізму. «Хто з Митрополитом зустрічався, той з певністю ствердить, що Митрополит був наскрізь «людською» людиною». Ця людина мала в своєму духовному «Я», що її ставило понад пересічність, щось, що робило її великою і небуденною людиною».«Митрополита любили й шанували свої і чужі, його цінили й подивляли люди різних національностей, різних віровизнань та різних переконань… А водночас його не розуміли, не раз свої найближчі й чужі, приятелі і противники, католики і православні.
Бібліотека-філія с. Яблунівка.

16 липня 1990 року Верховна рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила доленосний документ – прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України..
За прийняття цієї Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради.
Від дня прийняття документу від імені народу могла виступати виключно Верховна рада України, а територія України в існуючих межах проголошувалася недоторканною. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України. .
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Одним із головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництва.
Біюліотека с. Яблунівка.

З ініціативи і фінансування сільської ради, і з допомогою небайдужої матері працівники культури сьогодні навели красу на дитячому майданчику біля Народного Дому. На майбутнє звертаємося до усіх небайдужих батьків долучитися до обкошування і облаштування дитячого майданчика. Нехай нашим діточкам буде приємно і затишно проводити своє дозвілля.

#Моя_родина_сильна_Україна!
#З_Днем_Родини_усіх.

Конституція України - основний закон для влади і громади. Щороку, 28 червня, Україна відзначає День Конституції. Конституція України 1996 Року стала першою загальновизнаних у всьому світі Конституцією незалежної української держави. Вона визначає основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
З нагоди відзначення Дня Конституції в бібліотеці с. Яблунівка представлена тематична поличка під назвою "Конституція України - основний закон для влади і громади." Бібліотекар підготувала цікаві факти про творення і прийняття Конституції України.

Сьогодні в бібліотеку і НД с. Яблунівка завітали маленькі діточки. Вперше з довгий період, адже культура на карантині. Але ми провели для них творчий конкурс. "Малюю літній день." Получилось непогано, а головне весело.

Культура на карантині. Але роботи ніхто не відміняв. Для того щоб було приємно прийти на роботу, потрібно навести лад на території.

Життя НД і бібліотеки с. Яблунівки вирує.😉 Діточки активно відпочивають на качельках, а працівники працюють. Наводимо порядок до Зелених свят. 

☺️☺️